Гвоздичне дерево

Ефірну олію гвоздики видобувають з плодів і квіткових бутонів гвоздичного дерева, які ще не розпустилися (а не з традиційної квітки гвоздики, як це може здатися на перший погляд).

Гвоздичне дерево росте в Танзанії, на острові Цейлон, на Мадагаскарі, в Індії і Індонезії. Окрім вироблення ефірної олії бутони гвоздичного дерева слугують сировиною для виробництва прянощів з однойменною назвою - гвоздика, яка широко використовується в медицині та харчовій промисловості.

Враховуючи, що одним із способів застосування ефірної олії гвоздики є аромалампа, олію можна застосовувати і в сауні, як в якості окремого аромату, так і у поєднанні з іншими оліями. Олія гвоздики поєднується з бергамотом, усіма цитрусовими ароматами, м'ятою, ялівцем і розмарином.

Медичне застосування ефірної олії гвоздики дуже різноманітно, тому зупинимося на декількох основних моментах.

По-перше, гвоздичний аромат є сильним афродизіаком як для чоловіків так і для жінок. Аромат також рекомендують жінкам з порушеннями менструального циклу і фригідністю.

По-друге, олія гвоздики має антибактеріальні та антисептичні властивості, тому воно широко використовується як засіб для профілактики респираторних захворювань.

По-третє, гвоздика є своєрідним природним стимулятором: вона підвищує кров'яний тиск і стимулює мозкову діяльність.

При використанні олії гвоздики необхідно дотримуватися деяких запобіжних заходів: ефірну олію гвоздики не можна застосовувати жінкам в період вагітності, дітям до 14 років і людям, що мають індивідуальну непереносимість до компонентів олії (евгенол і сесквітерпени).

Цікавий факт: бутони гвоздичного дерева мають форму цвяха, звідси і пішла назва цього дерева.