Лепеха

Лепеха є багаторічною трав'янистою рослиною, широко поширеною в центральній і північній частині євразійського континенту. Росте лепеха уздовж річок, на берегах боліт, озер і водосховищ.

Існує легенда, нібито лепеха (її ще називають татарник) була завезена з Індії або Китаю татаро-монгольськими завойовниками, які вірили, що коренева система лепехи очищує воду в стоячих водоймах і тому масово висаджували лепеху на шляху свого пересування.

У традиційній і народній медицині застосовуються головним чином препарати з кореневища лепехи (ефірна олія, висушене кореневище, відвар кореневища, ароматизована вода, спиртовий екстракт). Так, додавання в їжу висушеного подрібненого кореневища лепехи посилює чутливість смакових рецепторів, підвищує апетит, а також стимулює виділення шлункового соку і жовчі. Крім того, препарати лепехи призначають при метеоризмі і інших розладах кишковика.

Спиртовий витяг лепехи є дуже ефективним седативним, спазмолітичним, судинорозширювальним і протисудомним засобом.

Ароматизована лепехою вода успішно застосовується в традиційній медицині для лікування запальних захворювань порожнини рота (пародонтиту і інших), а також спринцювання в гінекології.

При використанні в парній ефірна олія лепехи знімає нервову напругу, чинить тонізуючу дію на центральну нервову систему, загострює зір і слух, підвищує потенцію. Недаремно люди похилого віку говорили, що лепеха в лазні «відповідні помисли рухає».

Окрім ароматизації пари ефірна олія лепехи широко застосовується для лікування хронічних захворювань опорно-рухового апарату (масаж, розтирання), а враховуючи здатність лепехи затримувати розмноження патогенних мікроорганізмів (особливо стафілококу), компреси з розведеною ефірною олією використовують для лікування гнійних ран.

У сауні ефірна олія лепехи добре поєднується з усіма цитрусовими ароматами.